- Головна
- Гінекоестетика
- Інтимні тріщини
- Склероатрофічний лишай вульви
Склероатрофічний лишай: хвороба вульви, про яку багато жінок не знає
Свербіж, що не минає, біла шкіра та тріщини, що повертаються, можуть бути склероатрофічним лишаєм — хронічною, неконтагіозною хворобою вульви, з ефективним лікуванням, що потребує спостереження.
Quando existir, entra aqui e também no cartão da página do blog.
У цій статті
Свербіж на вульві, що не минає, біліша шкіра, тріщини, які щоразу повертаються: багато жінок зі склероатрофічним лишаєм роками лікують «грибок» чи «подразнення», перш ніж отримають правильний діагноз. За оцінками, затримка діагностики в середньому становить кілька років.
Склероатрофічний лишай — це хронічне запальне захворювання шкіри, що вражає переважно вульву та ділянку навколо ануса. Він не є заразним і не є інфекцією. Має ефективне лікування, але його потрібно розпізнати, правильно лікувати та спостерігати протягом часу.
Три думки, які варто запам’ятати.
Fica por baixo do resumo, se existir uma segunda foto.
Що це таке
Склероатрофічний лишай — це хронічне запальне захворювання, що вражає шкіру, переважно генітальну та анальну ділянки. Запалення робить шкіру тоншою, білішою та менш еластичною, а з часом може призводити до рубців і змін форми вульви.
Може з’являтися й на інших ділянках тіла, але приблизно в 85–98 % випадків вражає аногенітальну ділянку (Kirtschig, 2016).
Кого вражає
- Він частіший у жінок, ніж у чоловіків.
- Має два піки: до статевого дозрівання, у дівчаток, і, насамперед, у перименопаузі та постменопаузі.
- Справжня частота невідома, бо багато випадків не діагностують.
- Дослідження в гінекологічних кабінетах свідчать приблизно про 1 із 60–70 жінок, а частота вища в літніх жінок (Goldstein et al., 2005).
Причини
Точна причина невідома. Найбільше вивчені чинники:
- Аутоімунність: частіший у жінок з іншими аутоімунними хворобами, як-от хвороби щитоподібної залози, вітиліго чи перніціозна анемія, і багато хто має аутоантитіла.
- Генетика: трапляються випадки в кількох членів однієї родини.
- Місцеві чинники: тертя, травми та тривалий контакт із сечею можуть сприяти виникненню чи погіршенню.
- Гормони: те, що він частіший у періоди низького рівня естрогенів, вказує на гормональний вплив, але гормональне лікування хворобу не виліковує.
Він не спричиняється браком гігієни й не передається статевим шляхом.
Симптоми
- Свербіж: найпоширеніший симптом, часто сильний і гірший уночі.
- Печіння та біль, особливо за наявності тріщин.
- Біла, тонка, блискуча шкіра, іноді з виглядом зібганого паперу або з дрібними плямами крові (екхімозами) через тендітність.
- Тріщини, часто навколо клітора, між губами, на задній спайці та навколо ануса. Характерний білий малюнок у формі «вісімки» навколо вульви та ануса.
- Біль під час стосунків (диспареунія) через тріщини чи звуження входу в піхву.
- Біль чи утруднення під час дефекації, коли уражена анальна ділянка.
- Зміни анатомії на пізніших стадіях: малі статеві губи можуть зменшуватися чи зростатися з великими статевими губами, клітор може бути вкритий шкірою («заглиблений»), а вхід у піхву може звужуватися.
У деяких жінок симптомів мало, і хворобу виявляють лише на плановій консультації. Сама піхва зазвичай не вражається.
Діагностика
У більшості випадків лікар із досвідом у хворобах вульви може запідозрити діагноз за оглядом. Настанови рекомендують підтверджувати біопсією (невеликий фрагмент шкіри, взятий під місцевою анестезією), особливо коли (Lewis et al., 2018, Kirtschig et al., 2015, RCOG, 2011):
- вигляд нетиповий;
- немає відповіді на лікування;
- є потовщена ділянка, рана, що не загоюється, або вузол;
- планується лікування другої лінії.
За можливості біопсію слід зробити до початку застосування кортикостероїду, оскільки лікування може вплинути на результат. Також може бути доцільно призначити обстеження для виявлення супутніх автоімунних захворювань, зокрема дослідження функції щитоподібної залози.
Лікування
Дуже потужний місцевий кортикостероїд
Лікування першої лінії, рекомендоване європейськими та британськими настановами, — це мазь із дуже потужним кортикостероїдом (клобетазолу пропіонат 0,05 %) (Lewis et al., 2018, Kirtschig et al., 2015, van der Meijden et al., 2022, Chi et al., 2011). Звичайна схема така:
- раз на день протягом 4 тижнів;
- через день протягом 4 тижнів;
- двічі на тиждень ще протягом 4 тижнів;
- потім підтримувальне лікування залежно від відповіді, часто один-два рази на тиждень тривалий час.
Доза невелика (кількість завбільшки з кінчик пальця на всю уражену ділянку). За такого застосування й під наглядом лікаря він безпечний на вульві навіть упродовж років. Побоювання щодо побічних ефектів кортикостероїдів змушує багатьох жінок використовувати менше, ніж потрібно, і це дозволяє хворобі прогресувати.
Точну схему завжди має визначати лікар. Не користуйтеся кремами з кортикостероїдом на вульві без діагнозу.
Загальний догляд
- Мити водою або м’яким замінником мила; уникати ароматизованого мила, серветок і ароматизованих прокладок.
- Регулярно використовувати емолент або бар’єрну мазь.
- Уникати розчісування; мати короткі нігті та, за потреби, носити бавовняні рукавички вночі.
- Віддавати перевагу бавовняній білизні та уникати дуже тісного одягу.
- Користуватися лубрикантом під час стосунків.
Інші варіанти
Коли кортикостероїд недостатньо ефективний або погано переноситься, можна розглянути місцеві інгібітори кальциневрину, як-от такролімус. Їх слід застосовувати лише під наглядом; у багатьох країнах таке застосування за цим показанням є off-label. Якщо є зрощення чи звуження входу в піхву, що ускладнюють статеве життя або сечовипускання, може знадобитися операція, але лише після того, як захворювання буде взято під контроль.
Є дослідження з лазером і плазмою, збагаченою тромбоцитами, але доказів поки що обмаль, і ці методи не замінюють кортикостероїд. Чинні настанови не рекомендують їх як альтернативу першої лінії.
Спостереження та ризик раку
Нелікований склероатрофічний лишай вульви пов’язаний із ризиком плоскоклітинної карциноми вульви, що оцінюється приблизно в 2–5 % упродовж життя. Австралійське дослідження понад 500 жінок показало, що регулярне лікування кортикостероїдом, яке підтримують довгостроково, пов’язане з нижчим ризиком раку та рубців (Lee et al., 2015).
Тому рекомендується:
- консультація через 3–6 місяців після початку лікування;
- далі регулярне спостереження, щонайменше щороку, навіть без симптомів;
- самообстеження вульви за допомогою дзеркала раз на місяць;
- консультація раніше, якщо з’явилася рана, що не загоюється, вузол, потовщена ділянка чи симптоми, що не реагують на лікування.
Коли звертатися до лікаря
Якщо у вас уже діагностовано склероатрофічний лишай, якнайшвидше зверніться до лікаря, якщо з’явилася рана, що не загоюється протягом двох-трьох тижнів, вузлик, потовщена чи затверділа ділянка або новий стійкий біль. У разі сумніву зв’яжіться з лінією SNS 24 (808 24 24 24); у невідкладній ситуації телефонуйте 112.
У клініці Luxmed
У клініці Luxmed в Алжеші ми ретельно оцінюємо скарги на свербіж, тріщини та зміни шкіри вульви. Коли є підозра на склероатрофічний лишай, пояснюємо діагноз, необхідні обстеження та план лікування й спостереження, співпрацюючи з дерматологією, коли це виправдано.
Зв’яжіться з нами
Консультація — це розмова, без жодних зобов’язань. Розкажіть нам, що вас турбує, і наша команда відповість.
Ця стаття має інформаційний характер і не замінює медичного огляду. Результати різняться від людини до людини.
Поширені запитання
Чи виліковний склероатрофічний лишай?
Це хронічна хвороба, яка зазвичай не зникає повністю, але у переважної більшості жінок добре контролюється за правильного лікування, із полегшенням симптомів і меншим ризиком ускладнень.
Чи є він заразним? Чи може партнер заразитися?
Ні. Це не інфекція, і вона не передається статевим шляхом чи іншим способом.
Чи не шкодить тривале використання кортикостероїду?
На вульві потужні кортикостероїди, використані в рекомендованій дозі та за рекомендованою схемою, безпечні, навіть тривало, за умови медичного нагляду. Ризик нелікування більший, ніж ризик лікування.
Чи можна мати статеві стосунки?
Так. Коли хвороба під контролем, більшість жінок може мати комфортні стосунки. Допомагають лубрикант і догляд за шкірою. Якщо є звуження входу в піхву, існують можливі методи лікування.
Чи перетворюється склероатрофічний лишай на рак?
У переважній більшості випадків ні. Ризик існує, але він низький і зменшується завдяки регулярному лікуванню та спостереженню. Тому важливо не пропускати консультації.
Наукові джерела 8
- Lewis FM, Tatnall FM, Velangi SS, et al. British Association of Dermatologists guidelines for the management of lichen sclerosus, 2018. Br J Dermatol. 2018;178(4):839-853. Guideline
- Kirtschig G, Becker K, Günthert A, et al. Evidence-based (S3) guideline on (anogenital) lichen sclerosus. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2015;29(10):e1-e43. Guideline
- van der Meijden WI, Boffa MJ, ter Harmsel WA, et al. 2021 European guideline for the management of vulval conditions. J Eur Acad Dermatol Venereol. 2022;36(7):952-972. Guideline
- Lee A, Bradford J, Fischer G. Long-term management of adult vulvar lichen sclerosus: a prospective cohort study of 507 women. JAMA Dermatol. 2015;151(10):1061-1067. Artigo
- Goldstein AT, Marinoff SC, Christopher K, Srodon M. Prevalence of vulvar lichen sclerosus in a general gynecology practice. J Reprod Med. 2005;50(7):477-480. Artigo
- Kirtschig G. Lichen sclerosus: presentation, diagnosis and management. Dtsch Arztebl Int. 2016;113(19):337-343. Artigo
- Royal College of Obstetricians and Gynaecologists. The Management of Vulval Skin Disorders. Green-top Guideline No. 58. London: RCOG; 2011. Guideline
- Chi CC, Kirtschig G, Baldo M, et al. Topical interventions for genital lichen sclerosus. Cochrane Database Syst Rev. 2011;(12):CD008240. Revisão Cochrane
Продовжуйте досліджувати

