- Головна
- Гінекоестетика
- Вагінальний біль через напружені м'язи
- Стрес, тривога й тазовий біль
Стрес, тривога та тазовий біль: зв’язок із тілом у стані тривоги
Стрес і тривога не вигадують біль: вони напружують м’язи й роблять нервову систему чутливішою. Як працює цей зв’язок і що допомагає, без твердження, що «усе в голові».
Quando existir, entra aqui e também no cartão da página do blog.
У цій статті
«Усі обстеження зроблено, і нічого немає. Може, це від нервів?» Багато жінок із тазовим болем чи болем під час статевих стосунків чують або думають, що біль «психологічний». Ця фраза ображає, бо ніби каже, що біль не справжній. Наука показує не це.
Стрес і тривога не вигадують біль. Вони змінюють роботу організму: м’язи тазового дна скорочуються, нервова система стає чутливішою, а больові сигнали посилюються. Біль справжній, фізичний, і піддається лікуванню. У цій статті ми пояснюємо, як працює цей зв’язок і що допомагає.
Три думки, які варто запам’ятати.
Fica por baixo do resumo, se existir uma segunda foto.
Як стрес «доходить» до таза
Тіло в режимі тривоги
Перед загрозою, реальною чи уявною, нервова система активує реакцію «бий або тікай»: серце прискорюється, дихання стає коротшим і верхнім, м’язи готуються діяти. Це корисна реакція в окремих ситуаціях. Проблема виникає, коли стрес триває тижнями чи місяцями, і тіло не виходить із цього стану.
М’язи тазового дна також реагують
Тазове дно є частиною цієї реакції. У дослідженнях з електроміографією активність цих м’язів зростає у відповідь на загрозливі зображення чи ситуації навіть у жінок без болю. У тих, хто має вагінізм чи біль під час статевих стосунків, відповідь більша (van der Velde та Everaerd, 2001). Коротке верхнє дихання, типове для тривоги, також зменшує природний рух опускання тазового дна.
М’яз, що довго скорочений, втомлюється, гірше кровопостачається й має болючі точки. Це ми пояснюємо в статті про напружене тазове дно.
Нервова система стає чутливішою
Коли біль триває місяцями, змінюється сама нервова система. Нерви та спинний мозок починають сильніше реагувати на стимули, які раніше були нейтральними (дотик, одяг, проникнення), і біль може поширюватися на сусідні ділянки. Це називається центральною сенсибілізацією (Woolf, 2011). Стрес, тривога, брак сну та страх болю підживлюють цей процес.
Коло
Різні механізми підсилюють один одного:
- є біль через початкову причину (інфекцію, пологи, тріщину) або через напруження;
- біль породжує страх і пильність («знову заболить»);
- страх посилює м’язове скорочення та чутливість нервової системи;
- наступний досвід болючіший, що підтверджує страх.
Розірвати коло в будь-якій точці допомагає: лікувати початкову причину, розслабити м’язи, зменшити страх чи заспокоїти нервову систему.
Ознаки того, що стрес може сприяти
- Біль посилюється в періоди більшого стресу, втоми чи браку сну.
- Є інші ділянки напруження: щелепа, шия, плечі, головний біль.
- Одночасно є такі симптоми, як синдром подразненого кишечника, імперативні позиви до сечовипускання чи дифузний м’язовий біль.
- Очікування статевого акту чи гінекологічного огляду вже викликає напруження чи тривогу.
- Біль почався після фізичної причини, яку вже вилікували, але тривав далі.
Жодна з цих ознак сама по собі не доводить, що причина — стрес. Вони допомагають лікареві скласти повну картину.
«Отже, це психологічне?»
Не в сенсі «уявне». Біль існує й має фізичні механізми: скорочені м’язи, чутливіші нерви, у деяких випадках місцеве запалення. Дослідження показують, що тіло й розум не працюють окремо. Тому модель, що її сьогодні використовують для хронічного тазового болю, — біопсихосоціальна: вона одночасно враховує фізичні причини, емоції та думки і життєвий контекст (Engeler et al.).
Це також не означає, що винна жінка, ані що «досить розслабитися». Це означає, що в лікування більше точок докладання.
Перш ніж пояснювати біль стресом, необхідно виключити інші причини, як-от інфекції, ендометріоз, склероатрофічний лишай, вульвовагінальну атрофію чи сечові й кишкові проблеми.
Що допомагає щодня
- Діафрагмальне дихання. Кілька хвилин кілька разів на день допомагають нервовій системі вийти з режиму тривоги, а тазовому дну — розслабитися.
- Вправи на розслаблення тазу. Ми описуємо рутину в статті про вправи для розслаблення тазового дна.
- Регулярна фізична активність, найкраще помірна: ходьба, плавання, йога.
- Сон. Поганий сон підвищує чутливість до болю. Допомагають регулярний розпорядок і менше екранів увечері.
- Усвідомленість (mindfulness). Програми mindfulness показали зменшення болю та страждання в жінок зі спровокованою вульводинією (Brotto et al., 2019).
- Паузи під час спроби проникнення, якщо воно болить, зберігаючи близькість в інший спосіб, щоб не підсилювати страх.
Лікування під наглядом
- Тазова фізіотерапія, щоб розслабити м’язи та перевиховати відповідь на біль.
- Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). Працює з катастрофічними думками, страхом та уникненням. У рандомізованих дослідженнях із жінками з вестибулодинією КПТ зменшила біль і покращила сексуальну функцію (Bergeron et al., 2016).
- Сексуальна терапія чи терапія для пар, коли біль впливає на стосунки.
- Спеціалізована підтримка щодо травми, коли є травматичний досвід, зокрема сексуальне насильство.
- Ліки. За хронічного болю лікар може розглянути препарати для лікування нейропатичного болю чи тривоги. Вибір індивідуальний, а застосування деяких препаратів виходить за межі затверджених показань.
Найкращі результати зазвичай дає поєднання: лікувати тіло й розум одночасно, з командою, що спілкується між собою.
Коли звертатися до лікаря
Гінекологічне обстеження важливе, щоб виключити інші причини, перш ніж пояснювати біль стресом. Якнайшвидше зверніться до лікаря, якщо є гарячка, незвична кровотеча, сильний раптовий біль чи біль, що супроводжується блюванням. Якщо тривога чи пригніченість дуже вас обтяжують, поговоріть також зі своїм сімейним лікарем. Якщо маєте сумніви, зателефонуйте на лінію SNS 24 (808 24 24 24). У невідкладній ситуації телефонуйте 112.
У клініці Luxmed
У клініці Luxmed консультація з гінекології починається з того, що ми вислуховуємо всю вашу історію без осуду та виключаємо причини, що потребують специфічного лікування. Далі ми разом із вами визначаємо план, який лікує тіло та, коли це доречно, узгоджується з тазовою фізіотерапією та психологічною підтримкою.
Зв’яжіться з нами
Консультація — це розмова, без жодних зобов’язань. Розкажіть нам, що вас турбує, і наша команда відповість.
Ця стаття має інформаційний характер і не замінює медичного огляду. Результати різняться від людини до людини.
Поширені запитання
Чи може стрес сам спричинити тазовий біль?
Може суттєво сприяти, особливо через м’язове напруження та сенсибілізацію. Часто є й інші чинники, тому оцінка необхідна.
Чи мине біль, якщо лікувати тривогу?
Може покращитися, але лише цього рідко буває достатньо. Найкращі результати дає поєднання психологічної роботи з фізіотерапією та, за потреби, медичним лікуванням.
Лікар сказав, що це має психологічну природу. Чи слід звернутися по думку іншого фахівця?
Якщо ви відчуваєте, що ваш біль не оцінили уважно, правомірно попросити другу думку, найкраще у фахівця з досвідом у тазовому та сексуальному болі.
Чи справді працює майндфулнес?
Є дослідження, що показують зменшення болю та страждання, особливо за вульводинії. Він не замінює інші види лікування, але є корисним доповненням без значних побічних ефектів.
Чи може біль повертатися в періоди стресу?
Може. Знання своїх ознак і підтримка рутини розслаблення допомагають реагувати вчасно.
Наукові джерела 6
- van der Velde J, Everaerd W. The relationship between involuntary pelvic floor muscle activity, muscle awareness and experienced threat in women with and without vaginismus. Behav Res Ther. 2001;39(4):395-408. Artigo
- Woolf CJ. Central sensitization: implications for the diagnosis and treatment of pain. Pain. 2011;152(3 Suppl):S2-S15. Artigo
- Engeler D, Baranowski AP, Berghmans B, et al. EAU Guidelines on Chronic Pelvic Pain. European Association of Urology; edição mais recente. Guideline
- Bergeron S, Khalifé S, Dupuis MJ, McDuff P. A randomized clinical trial comparing group cognitive-behavioral therapy and a topical steroid for women with dyspareunia. J Consult Clin Psychol. 2016;84(3):259-268. Artigo
- Brotto LA, Bergeron S, Zdaniuk B, et al. A comparison of mindfulness-based cognitive therapy vs cognitive behavioral therapy for the treatment of provoked vestibulodynia in a hospital clinic setting. J Sex Med. 2019;16(6):909-923. Artigo
- Padoa A, McLean L, Morin M, Vandyken C. The overactive pelvic floor (OPF) and sexual dysfunction. Part 1 and Part 2. Sex Med Rev. 2021;9(1):64-89. Artigo
Продовжуйте досліджувати

