- Головна
- Гінекоестетика
- Піхва, що стискається під час проникнення
- Вагінізм і стосунки
Вагінізм і стосунки: як залучити партнера
Вагінізм виникає в тілі жінки, але переживається вдвох. Як він впливає на пару, як розмовляти без звинувачень і яка роль партнера на кожному етапі.
Quando existir, entra aqui e também no cartão da página do blog.
У цій статті
Вагінізм виникає в тілі жінки, але переживається вдвох. Невдалі спроби, розмови, яких уникають, страх розчарувати, страх тиснути. Багато пар місяцями чи роками живуть у цьому колі, перш ніж звернутися по допомогу, а деякі приходять на консультацію вже з ослабленими стосунками.
Добра новина в тому, що партнер може бути важливою частиною розв’язання. Ця стаття для обох: вона пояснює, як вагінізм впливає на пару, як про нього говорити та якою може бути роль партнера на кожному етапі лікування.
Три думки, які варто запам’ятати.
Fica por baixo do resumo, se existir uma segunda foto.
Як вагінізм впливає на пару
Дослідження пар, у яких жінка має вагінізм, показують те, що може здивувати: задоволеність стосунками в середньому така сама, як в інших пар. Багато з них мають міцні емоційні стосунки та статеве життя без проникнення, яке їх влаштовує. Але є часті точки напруги:
- Провина й сором у жінки, яка може відчувати, що «підводить» або що «це ненормально».
- Страх завдати болю у партнера, який зрештою може уникати інтимності.
- Взаємне уникання: перестають пробувати, а також торкатися, щоб уникнути розчарування.
- Тиск з боку інших, особливо коли є бажання мати дітей.
- Непорозуміння: жінка думає, що партнер розчарований; партнер думає, що вона його не хоче.
Важить те, як реагує партнер. Дослідження жіночого сексуального болю показують, що підтримувальні реакції та заохочення до інтимності («давай зробимо щось інше, що приносить нам задоволення») пов’язані з меншим болем і більшою задоволеністю, тоді як ворожі або, як не дивно, надмірно захисні реакції (уникання будь-якого контакту зі страху) пов’язані з більшим болем (Rosen et al., 2012).
Що може відчувати партнер
Варто поглянути й з іншого боку. Партнер може відчувати розчарування, відторгнення, провину («це через мене?»), безсилля чи тривогу щодо «успішності». У деяких чоловіків з часом виникають проблеми з ерекцією чи еякуляцією, пов’язані з напругою від спроб (Dogan та Dogan, 2008). Визнання цих почуттів — не звинувачення жінки: це усвідомлення того, що проблема стосується обох і що обидва заслуговують на підтримку.
Як про це говорити
Розмова про вагінізм може бути непростою. Кілька порад:
- Оберіть нейтральний момент, поза ліжком і без поспіху, а не одразу після невдалої спроби.
- Говоріть від першої особи: «мені страшно», «я почуваюся відкинутим чи відкинутою», замість «ти ніколи» чи «ти завжди».
- Відокремте бажання від проникнення. Вимовлене вголос «я тебе бажаю, це лише моє тіло так реагує» дуже допомагає.
- Діліться інформацією. Читати разом про вагінізм або піти разом на консультацію — це дає спільну мову.
- Визначайте цілі спільно, без нав’язаних термінів.
Для тих, хто ніколи не говорив про це, перша розмова може початися з чогось простого: «є річ, яка мені дається важко й яку я хочу лікувати. Мені потрібно, щоб ти був поруч».
Роль партнера на кожному етапі лікування
Лікування вагінізму поступове, і темп визначає жінка. Партнер долучається в різні моменти, залежно від того, чого вона захоче:
| Фаза | Що робить жінка | Як партнер може допомогти |
|---|---|---|
| Оцінка та інформація | Перша консультація, розуміння діагнозу | Супроводжувати на консультацію, якщо вона цього хоче; почитати про тему |
| Пауза у проникненні | Призупинити спроби проникнення | Прийняти паузу без тиску; зберігати ніжність та інтимність |
| Індивідуальна робота | Розслаблення, фізіотерапія, дилататори самостійно | Давати простір і час; цінувати зусилля, а не лише результати |
| Поступове залучення | Користуватися дилататорами за присутності партнера, потім за його допомоги | Дотримуватися її вказівок; зупинитися, коли вона попросить |
| Проникнення під контролем | Перші спроби з партнером, вона зверху, без руху | Залишатися нерухомим, дозволити їй вести глибину й ритм |
| Закріплення | Різноманітити пози та рухи | Зберігати терпіння під час відкатів; радіти без перетворення на іспит |
Деякі правила, що допомагають на всіх етапах: домовитися про сигнал зупинки, завжди його поважати й не сприймати кожну спробу як тест.
Близькість без проникнення
Призупинити проникнення — не означає призупинити статеве життя. Пестощі, масаж, взаємна мастурбація, оральний секс та інші практики зберігають близькість і задоволення. Для багатьох пар цей період зрештою розширює сексуальний репертуар і покращує спілкування. Методика, що застосовується в сексуальній терапії, — сенсорний фокус (Masters та Johnson, 1970), — пропонує поетапні вправи на дотик без мети «результату», які допомагають зменшити тривогу в обох.
Чого уникати
- Наполягати чи домовлятися про спроби проникнення, коли жінка не хоче або не почувається готовою.
- Алкоголь чи інші речовини, щоб «розслабитися»: можуть призвести до болісних проникнень, що підсилюють страх.
- Коментарі, що звинувачують: «це в тебе в голові», «просто розслабся».
- Порівнювати з попередніми стосунками чи з іншими людьми.
- Повністю припиняти фізичний контакт зі страху, що може сприйматися як відторгнення.
Коли подумати про терапію для пари чи сексуальну терапію
Сексуальна терапія для пари корисна, коли спілкуватися складно, коли накопичилася образа, коли в партнера також виникли сексуальні труднощі або коли бажання завагітніти створює тиск. У рандомізованому дослідженні поступова експозиція під супроводом терапевта, яка залучає партнера на завершальних етапах, дозволила більшості жінок мати статеві акти з проникненням (ter Kuile et al., 2013). Докладніше про сексуальну терапію ми розповідаємо в окремій статті.
Коли звертатися до лікаря
Першим кроком є гінекологічна оцінка жінки, щоб підтвердити діагноз і виключити інші причини болю. Партнер може бути присутнім, якщо вона цього хоче.
Якщо тривога, смуток чи конфлікти сильно обтяжують, поговоріть також із сімейним лікарем чи психологом. Якщо є сумніви, зателефонуйте до SNS 24 (808 24 24 24). У невідкладній ситуації телефонуйте 112.
У клініці Luxmed
У клініці Luxmed перша консультація проходить без поспіху, без обов’язкового огляду, а партнер може супроводжувати, якщо жінка цього бажає. Ми пояснюємо діагноз обом, визначаємо план у її темпі та узгоджуємо дії з тазовою фізіотерапією й сексуальною терапією чи терапією для пари, коли це доцільно.
Зв’яжіться з нами
Консультація — це розмова, без жодних зобов’язань. Розкажіть нам, що вас турбує, і наша команда відповість.
Ця стаття має інформаційний характер і не замінює медичного огляду. Результати різняться від людини до людини.
Поширені запитання
Чи повинен мій партнер іти на консультацію?
Може, якщо хоче. Багато жінок надають перевагу першій консультації наодинці, а партнер долучається на наступному етапі. Рішення за нею.
Чи означає вагінізм, що вона мене не бажає?
Ні. Вагінізм — це мимовільна реакція тіла на проникнення. Багато жінок із вагінізмом мають нормальне бажання, збудження й оргазм.
Чи треба припиняти секс на час лікування?
Ні. Зазвичай радять паузу у спробах проникнення, але інтимність та інші форми задоволення можуть і мають тривати.
А якщо партнер втратить терпіння?
Розчарування зрозуміле. Говорити про нього відкрито, а за потреби з терапевтом, краще, ніж тримати його в собі. Проте тиск зазвичай уповільнює лікування.
Чи були б стосунки з іншим партнером іншими?
Вагінізм зазвичай не залежить від партнера. Зміна стосунків рідко його розв’язує; лікування розв’язує його в більшості випадків.
Чи стосується це й одностатевих пар?
Так. Вагінізм впливає на будь-яку форму проникнення, а принципи спілкування та участі ті самі.
Наукові джерела 6
- Rosen NO, Bergeron S, Glowacka M, Delisle I, Baxter ML. Harmful or helpful: perceived solicitous and facilitative partner responses are differentially associated with pain and sexual satisfaction in women with provoked vestibulodynia. J Sex Med. 2012;9(9):2351-2360. doi:10.1111/j.1743-6109.2012.02851.x Artigo
- Cherner RA, Reissing ED. A comparative study of sexual function, behavior, and cognitions of women with lifelong vaginismus. Arch Sex Behav. 2013;42(8):1605-1614. doi:10.1007/s10508-013-0111-3 Artigo
- Dogan S, Dogan M. The frequency of sexual dysfunctions in male partners of women with vaginismus in a Turkish sample. Int J Impot Res. 2008;20(2):218-221. doi:10.1038/sj.ijir.3901615 Artigo
- ter Kuile MM, Melles R, de Groot HE, Tuijnman-Raasveld CC, van Lankveld JJ. Therapist-aided exposure for women with lifelong vaginismus: a randomized waiting-list control trial of efficacy. J Consult Clin Psychol. 2013;81(6):1127-1136. doi:10.1037/a0034292 Artigo
- Masters WH, Johnson VE. Human Sexual Inadequacy. Boston: Little, Brown; 1970. Livro
- Lahaie MA, Boyer SC, Amsel R, Khalifé S, Binik YM. Vaginismus: a review of the literature on the classification/diagnosis, etiology and treatment. Womens Health (Lond). 2010;6(5):705-719. doi:10.2217/whe.10.46 Revisão
Продовжуйте досліджувати

